Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянин

Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНИН"
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius. Вх. Пч. II. 6.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. К. Бай. 17. Ненаситні владицтвом потентати. К. ЦН. 163.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Трахтирник, -ка, м. Трактирщикъ. Шейк.
Хахульки Cм. хахольки.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті. Грин. II. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.