Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городочок

Городо́чок, -чка, м. Ум. отъ го́род.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОЧОК"
Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Існісінько нар. Точнехонько.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Нянька, -ки, ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420.
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить. Лубен. у.
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати. К. ДН. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.