Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городільник

Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.