Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городільник

Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Ластовиця, -ці, ж. 1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають. КС. 1882. IX. 568. 2) = ластівка 2.
Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись. Котл. Ен. IV. 20.
Приміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок. Рудч. Ск. II. 47.
Шапошки, -шок, ж. мн. = шапошник 2. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.