Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городільник

Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДІЛЬНИК"
Бакуняка, -ки, м. Ув. отъ бакун.
Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Ном. № 12600. Чого.... стоїться оцей халат? Сим. 230. А що стоїться сей жмуток? Сим. 86.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Удивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. удиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.очима. Уставляться, уставиться на кого глазами, пристально смотрѣть. Вдивився в мене очима. МВ. (О. 1862. III. 59).
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.