Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горленя

Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЕНЯ"
Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Обскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось? Лукаш. 63.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.