Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

город

Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОД"
Біржак, біржаник, біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.
Закача́ти, -ся. Cм. закачувати, -ся.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Запа́с, -су, м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. Ном. № 9927. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Грин. III. 604. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60. З) Принадлежности для стрѣльбы изъ огнестрѣльнаго оружія. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має. Макс.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям. Мир. ХРВ. 5. 2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36. 3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета. Г. Барв. 372.
Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.