Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.
Ніготь, -гтя, м. Ноготь. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ум. нігтик, і на нігтик не дав. Ничего не далъ. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були; а нам і на нігтик нічого не зоставив.
Обрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики.
2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл.
1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено.
2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Струтити Cм. стручувати.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Ум. тулубе́ць.
