Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горнешник

Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЕШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЕШНИК"
Близчий = Ближчий.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіевск. у.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. І. 147.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Протащить. 2) Пробарабанить.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНЕШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.