Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городовик

Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИК"
Булінька, -ки, ж. Ум. отъ буля.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Перелагоджувати, -джую, -єш, сов. в. перелагодити, -джу, -диш, гл. Передѣлывать, передѣлать. Перелагодити воза треба.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.