Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городовик

Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИК"
Бровар, -ра, м. = броварь. Рудч. Чп. 245.
Відниця, -ці, ж. = відник.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Підлатати Cм. підлатувати.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Тертичина, -ни, ж. 1) Одна доска. Шейк. 2) Плоховатая доска. Шейк. Ум. тертичи́нка.
Чистоплодний, -а, -е. Рожденный въ законномъ бракѣ? Дай же, Господи, діточкам чистоплодним! ЕЗ. V. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.