Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горішина

Горі́шина, -ни, ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. Головайчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Берест, -та, м. 1) Берестъ, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140. 2) — білий = береза, Betula alba. Вх. Лем. 392. 3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Н. Вол. у. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Мет. Ув. берестище, берестяна.
Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку. О. 1862. X. 5.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.