Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горішина

Горі́шина, -ни, ж. 1) Орѣховое дерево, орѣховый кусть (въ послѣднемъ значеніи чаще употребляется: ліщина). Липки, гори шина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст. a) Coronilla varia. Лв. 98. б) Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. Головайчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІШИНА"
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Відціль нар. = відсіль.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Росплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. росплести́ся, -туся, -те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.  
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай бють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. І. 183.
Сім'яний, -а, -е. Сдѣланный изъ коноплянаго сѣмени. Сім'яна олія. Сім'яний макух. Шух. I. 164.
Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.