Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобка

Горо́бка, -ки, ж. Воробьиная самка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБКА"
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Заки́слити Cм. закислювати.
Засироти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить.
Перепустити Cм. перепускати.
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Сполом нар.з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75.
Усюсінько нар. = усісінько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.