Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гороховина

Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОХОВИНА"
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Голівочка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються. МВ. (О. 1862. І. 105).
Поперемучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Измучиться (о многихъ).
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.