Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Носили латані галанці.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Карноушка, -ки, ж. Съ маленькими ушами. А ягнички картушки поскакали коло грушки.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий.
Поїсти Cм. поїдати.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Туман, -ну, м.
1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. тумана перти. Дурачить, врать. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели.
2) Весенняя хороводная игра. Ум. туманочок. туманець.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію.
