Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. Не псуй шкури, мій братухо!
Вісняк, -ка, м. = вісник.
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс.
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Дощ затявся. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати.
Павуриця, -ці, ж. = павичка.
Сотворити Cм. сотворити.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та.
Утеча, -чі, ж. = утік.
