Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобель

Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЛЬ"
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Вірую Символъ вѣры. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую. Ном. № 12962.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. І. 50.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Оморочити Cм. оморочувати.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту. Ив. 20.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка. Мил. 221.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.