Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобель

Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЛЬ"
Бляхарня, -ні, ж. Жестяной заводъ.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. Шух. І. 180, 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть. Шух. І. 236.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Розборонити Cм. розбороняти.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.