Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городити

Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Потратити Cм. потрачати.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть. Вх. Лем. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.