Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городити

Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИТИ"
Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Гладишка, -ки, ж. Кувшинъ. Рудч. Ск. І. 65. Ум. гладишечка, гладищечка. Рудч. Ск. І. 65.
Долиза́ти, -ся. Cм. долизувати, -ся.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина. Н. Вол. у.
Натина, -ни, ж. 1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.
Складний, -а, -е. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і розом складна. Левиц. І. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.