Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Черезчуръ громко пѣть.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ.
Покахикати, -каю, -єш, гл. Покашлять.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились.
