Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городовий

Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДОВИЙ"
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Вивірити Cм. вивіряти.
Збито́шник, -ка, м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять. Берд. у.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Криванжа, -жі, об. Хромой, хромая. Мнж. 183.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3)дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Розштовхати Cм. розштовхувати.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами. Шух. І. 37. Шух. І. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.