Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлай

Горла́й, -лая́, м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Мнж. 178. Cм. Горлань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАЙ"
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна. Желех.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків. Драг. 83.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743.
Уклін, -лону, м. Поклонъ. Чуб. IV. 220.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. Ном. заг. № 155. 2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.