Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлай

Горла́й, -лая́, м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Мнж. 178. Cм. Горлань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАЙ"
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Оброба, -би, ж. = обробка.
Пообертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и обернутися, но во множествѣ. Пооберталися з сіном на греблі. Черниг. у.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.