Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Околом нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі.
Присмиком нар. Порывисто. Віє вітер присмиком.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася.
Тіснувато нар. Тѣсновато.
