Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый.
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та.
Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка.
Калюжа, -жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. Ум. калюжка. Калюжка після вчерашнього дощику.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ум. сотничок.
Татців, -цева, -ве = таточків.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями.
