Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горілиць

Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЬ"
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys. Вх. Уг. 275.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЛИЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.