Бідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ біда.
2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку.
Бучина, -ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі. мила, бучини узяти?
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком.
Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Гарна, як квітка гайова. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Труханя, -ні, ж. = труха 2.
