Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка.
Подомірковуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати!
