Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!
Гасання, -ня, с. Бѣганіе, прыганіе.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Забивають з осики клинком. Канчук (висить) на клинку!
Постанець, -нця, м. Тараканъ.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Тілько Христя і розібрала з того шепоту.
