Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми.
Одягнути, -ну, -неш, гл. = одягти.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів.
Перечісувати, -сую, -єш, сов. в. перечеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перечесывать, перечесать.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Загад діло справує.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав.
