Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйволиця

Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛИЦЯ"
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича. Ном., Передм. III.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. І. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙВОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.