Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буніти

Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Безклубий, -а, -е. Имѣющій слабо развитая или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Бережність, -ности, ж. Осторожность. Бѣл.-Нос.
Жоло́пати, -паю, -єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка. Желех.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Поховання, -ня, с. Похороны, погребете. Бог його зна, що воно за пошесть така! ото прийшов чоловік з другого села на поховання та й сам умер з холери. Лубен. у.  
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.