Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буніти

Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНІТИ"
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.