Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковенний

Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Налопоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. Нашелестѣть бумагой или лощеной матеріей.
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла. Мил. 220.
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Вх. Пч. I. 13. Cм. засніт.
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.
Усмирити Cм. усмиряти.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.