Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковенний

Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. І. 212.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Удовш, удо́вшки, нар. = удовж, удовжки. Ум. удо́вшечки. Харьк. у.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.