Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковенний

Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВЕННИЙ"
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Завива́ння II, -ня, с. Завываніе. Левиц. Пов. 331.
Заклю́кати, -каю, -єш, гл. Запутать, спутать. (Самборщ. въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. Вх. Зн. 20. 3) Рулевая часть байдака. Черк. у. 4) Проклятіе, бранное слово. Вх. Лем. 416.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Канев. у. Те сміттє, що батьки з дідами насмітили. К. Дз. 29.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.
Товстуватий, -а, -е. Толстоватый. Шейк.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.