Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундючний

Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Зімодра, -ри, ж. Раст. Lysimachia vulgaris. L. ЗЮЗО. І. 127.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Катя! меж. Крикъ на зайца. Дивись, дивись, заєць, заєць! От же дорогу перебіг! Катя, катя! га-га, га-га!.. Бач, і перебіг! О. 1861. V. Ніс. 66.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Ло́цманський, -а, -е. Лоцманскій. Лоцманський отаман дуже любив Карпа. Левиц. Пов. 347.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЮЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.