Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовник

Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Бавовна, -ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. І. 250.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. ІІ. 152.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Прожити Cм. проживати.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.