Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовник

Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Пообпасинковувати, -вую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, подсолнечника и пр. (во множествѣ)
Потинятися, -няюся, -єшся, гл. Побродить, послоняться, пошататься.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Хух, -ху, м. Дуновеніе. Бери, жінко, в черепок хуху і святого Духу. Драг. 39. (Изъ заговора). пустити на хух. Пустить на вѣтеръ. Ном. № 10825. ні хуху, ні духу. Ни души, никого нѣтъ. в печі́ вже ні хуху, ні духу. Въ печи уже совершенно погасло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.