Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовник

Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТОВНИК"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Випродувати, -дую, -єш, сов. в. випродати, -дам, -даси, гл. Распродавать, распродать.
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Дріму́чий, -а, -е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.