Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Яким мечем воював, таким і поліг. Мене хочуть воювати. Царь царя потугою воює.
Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Темнѣть, становиться темнымъ.
2) Слѣпнуть.
3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти.
Удряпнути, -ну, -неш, гл. Оцарапнуть, царапнуть.
Швайковитий, -а, -е. Шилообразный.