Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. Допитався до того багатого купця.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Однодержавний, -а, -е. Единодержавный.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Умаїти Cм. умаювати.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
