Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундячний

Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Волосний III, -ного, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Довба́ч, -ча́, м. 1) = Довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23. 2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Поодт.. Cм. повідт..
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? КС. 1883. II. 394. Заськи, початухо, заськи! Мил. 156.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЯЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.