Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйволя

Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛЯ"
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Потрусини, -син, ж. мн. Собраніе небольшого числа гостей, лицъ болѣе близкихъ семьѣ, на другой день послѣ пирушки, для доѣданія и допиванія остатковъ отъ вчерашняго дня. Лубен. у. Слов. Д. Эварн.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени. Чуб. III. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙВОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.