Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузько

Бузько, -ка, м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКО"
Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе. Полт.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Ном. № 4886. Межи двома світлоньками там рано засвітало. Рк. Макс.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Нескінченно нар. Безконечно.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Пороскудлуватися, -луємося, -єтеся, гл. Растрепать себѣ волосы (о многихъ). Ото як ви пороскудлувались! Поросчісуйтесь гладенько.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Хорош, хороший, -а, -е. Хорошій, красивый. Хорош коровай, та порепався. Ном. № 4700. Хороша година. Ном. № 431. Хороші сини у тебе. Грин. ІІІ. 9. хоро́ша молода. Новобрачная, сохранившая до замужества дѣвственность. Мил. Св. 23.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Котл. Ен. ІІІ. 62. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.