Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Гас, -су, м. Керосинъ.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Кушнирь, -ря́ и кушнір, -ра́, м. Овчинникъ, скорнякъ, мѣховщикъ. Побачимось у кушніра на жертці. Ідуть у двір, познімавши шапки, ніженські кушнирі. Він був кравець і кушнір. Кушнір чинить линтварі і смушки на кожухи.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. На нім стара брудна полотнянка.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне:
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать.
Чокалка, -ки, ж. Особенно злой волкъ? Той же вовк, тільки злійший над вовка.
