Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульб'яник

Бульб'Яник, -ка, м. Бабочка: мертвая голова, Acherontia Atropos. Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБ'ЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБ'ЯНИК"
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка. МУЕ. І. 69.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬБ'ЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.