Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйність

Буйність, -ности, ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙНІСТЬ"
Берестянка, -ки, ж. 1) Коробка изъ березовой коры. 2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками. Канев. у.
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Ґ, пред. = К. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).  
Пригнути Cм. пригинати.
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = до ладу.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.