бункош

Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.

Випадкові слова

Топцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Часто топтать. 2) — коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.

повністю...

Бім-Бім! меж. Звукоподражаніе дѣтской забавѣ, когда дѣти пальцемъ прикасаются къ нижней губѣ.

повністю...

Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.

повністю...