Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Обдурити Cм. обдурювати.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля.
Повеселішати, -шаю, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Фрас I, -су, м.
1) Раздраженіе, гнѣвъ. .
2) Утюгъ.
