Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буквиця

Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКВИЦЯ"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Бобричок, -чка, м. Ум. отъ бобер.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. Ном. № 8259. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ. Kolb. I. 48.
Нала́зитися, -ла́жуся, -вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях. Левиц. І. 100.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему. Борз. у.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.