Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буквиця

Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКВИЦЯ"
Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Шеляг, -га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Черн. у. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.