Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундючно

Бундючно нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНО"
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Пальчик, -ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
Перепіранка, -ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку. Ном. № 11239.
Позапрядати, -даємо, -єте, гл. Заработать пряденіемъ (о многихъ).
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЮЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.