Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузьок

Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬОК"
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. ІІ. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Скрипки й цимбали закрасили шовком. Мкр. Н. 24. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Мил. 74. Хата рушниками закрашена. Г. Барв. 180. Хатки, садочками закрашені. Мир. ХРВ. 99. Одна чорнобрива, та всіх закрасила. Грин. III. 475.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога. Ном. № 1752.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Попереїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.