Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши.
Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Cм. бібула.
Випрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. випроситися, -шуся, -сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. До Бога серцем жалосне волають. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. 3) Насѣк. Anisoplia.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто.
