Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульбулькати

Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБУЛЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБУЛЬКАТИ"
Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у.
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Представитися Cм. представлятися.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця. Мил. 69.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬБУЛЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.