Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундючитися

Бундючитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧИТИСЯ"
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8.  
Ле́ме сз. = лем. Вх. Зн. 32.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
На́ді пред. = надо = над.
Обнатужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обнатужитися, -жуся, -жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.
Пащека, -ки, ж. 1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Конст. у.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.