Бурка, -ки, ж. 1) Бурка. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. 2) Родъ башлыка у опанчі. 3) = картопля. 4) = буря. Ум. бурочка.
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Кобеняк, -ка, м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала?
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Телячий кожух. Ум. телячі зуби. Молочные зубы.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
