Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булька

Булька, -ки, ж. = бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. І. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКА"
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Затекти́ Cм. затікати.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати. К. ЧР. 204.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.