Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти!
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра.
Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає.
Стіль, стелі, ж. = стеля.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
