Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйко

Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки. Чуб. II. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙКО"
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. Рк. Левиц. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити. Вх. Зн. 16.
Зірно нар. = зоряно. Г. Барв. 207.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Поначиняти, -ня́ю, -єш, гл. Начинить, нафаршировать, набить (во множествѣ). Ковбаси вже поначиняла. Богодух. у.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов. Гн. II. 176.
Флисник, -ка, м. Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Чернушечка, -ки, ж. Ум. отъ чернушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.