Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булава

Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛАВА"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.