Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйтур

Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙТУР"
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Виспіти Cм. виспівати.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Спотання нар. Исподтишка, тайкомъ. Черк. у. Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові. Екатер. у.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.