Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Картувати, -тую, -єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Пташаче гніздо.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами.
