Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ.
Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Пензель, -зля, м.
1) Кисть (у живописцевъ). Дістав палітру з красками і пензель.
2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Ум. пензлик.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Росплющати, -ща́ю, -єш, сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі.
2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка.
