Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульчати

Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323.
Притикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приткнутися, -кнуся, -нешся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. Полт. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. МУЕ. І. 115. (Полт.). Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась. Г. Барв. 14.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку. Мет. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.