Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульчати

Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Збри́днути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть. Желех.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.  
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Услон, -ну, м. = ослін. Маркев. 106.
Фабра, -ри, ж. = хварба. Вас. 182.  
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний. МУЕ. III. 25. 2)те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной. Шух. I. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.