Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульчати

Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬЧАТИ"
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Зваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) = звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Осердок, -дка, м. = осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Терес, -су, м. Раст. Rhamnus cathartiса L. Анн. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.