Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буймистрія

Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙМИСТРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙМИСТРІЯ"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. Cм. Чміль.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙМИСТРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.