Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Заревіло, загреміло, застугоніла земля.
Навиглядіти, -джу, -диш, гл. Научиться, привыкнуть, имѣть успѣхъ.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче?
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку.
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить подъ что либо.
2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла.
3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе.
Розчистити Cм. розчищати.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.
